Вплив державної політики на підприємництво і збільшення доходів мікроіндустріі для скорочення бідності
DOI:
https://doi.org/10.26661/2522-1566/2019-2/08-08Ключові слова:
мікро-, малі та середні підприємства, регіональний уряд, скорочення бідності, дохід мікроіндустрііАнотація
Значення існування мікро-, малих і середніх підприємств в Індонезії не можна недооцінювати. Більше того, це сприяло зростанню економіки. Уряд – особливо регіональний – вжив ряд заходів для підсилення впливу своєї політики на підприємництво. Таким чином, метою даного дослідження є вивчення впливу політики регіонального уряду на підприємництво, спрямованої на скорочення бідності. З цією метою дослідження проводиться в двох регіонах Індонезії: Памекасан і Тулунгаунг. У дослідженні використовувався змішаний якісно-кількісний метод. Результати доводять, що регіональний уряд приділяє найбільшу увагу трьом явищам. По-перше, фінансова підтримка вважається важливою, оскільки мікроіндустрія більшою мірою заснована на сім'ях, капітал яких обмежений. Фінансова підтримка здійснюється за різними схемами. По-друге, маркетингова підтримка, як очікується, розширить охоплення продукції, що виробляється. По-третє, допомога в навчанні, а також допомога для працівників сфери промисловості і торгівлі (TPL). Проте, було встановлено, що деякі види допомоги, що надаються урядом, незначні. Отже, правильна стратегія розвитку малих підприємств в регіонах Пемекасан і Тулунгагунг полягає в підвищенні уваги до політики щодо фінансової та маркетингової підтримки, яка все ще стикається з багатьма перешкодами. Основною перешкодою є, в першу чергу, обмежений бюджет для збільшення фінансової і маркетингової підтримки, в меншій мірі перешкоджають розвитку підприємництва в аналізованих регіонах доступність джерел підтримки бізнесу і можливість брати участь в заходах просування продукції. Дієва стратегія розвитку малих підприємств в досліджуваних регіонах країни полягає в підвищенні уваги до політики щодо допомоги капіталу і підтримки малого та середнього підприємництва, механізми здійснення якої продовжують стикатися з багатьма перешкодами.
JEL Classification: D6, O4, Q0
Посилання
Barreira, J. (2010), Early Thinking and Emergence of Entrepreneurship, Di dalam Boris Urban, Frontiers in Entrepreneurship, (Ed). Springer Berlin Heidelberg, pp.1-32, DOI: 10.1007/978-3-642-04502-8_1.
Casson, M. (2003), The Entrepreneur, An Economic Theory, Second Edition, Edward Elgar Publishing Limited, UK, 272 p.
Koperasi, D. (2014), Rencana Strategis Dinas Koperasi dan UMKM Jawa Timur, available at: http://diskopukm.jatimprov.go.id/web-bo/file-content/20_59_RENSTRA %20DInas%20Koperasi%20UMKM%20Perubahan%20Tahun%202014-2019%20FINAL.pdf (Accessed 12 May 2019), (in Indonesian),
Drucker, P. F. (1994), Innovation and Entrepreneurship: Practices and Principles, Penerjemah Rusdi Naib, Gelora Akasara Pratama, Jakarta.
Gartner, W. B. (1990), “What are we talking about when we talk about entrepreneurship?”, Journal of Business Venturing, Vol. 5, Issue1, pp. 15-28.
Kobia, M. and Silakieh, D. (2009), “Towards the Meaning of Entrepreneurship”, Journal of European Industrial Training, Vol. 34, Issue 2, pp. 110-125.
Liedholm, C. E. and Mead, D. C. (2013), Small enterprises and economic development: the dynamics of micro and small enterprises, Routledge.
Mazzarol, T. (2001), “Do Formal Business Plan Real Matter?”, An Exploratory Study of Small Business Owners in Australia, Small Enterprise Research, Vol. 9, Issue 1, pp. 32-45. DOI: 10.5172/ser.9.1.32.
Meredith, G. G. (1996). Kewirausahaan: Teori dan Praktek. Pustaka Binaman Presindo, Jakarta, (in Indonesian).
Morrison, A. and Anderson, D. (2002), “Destination branding”, Annual Meeting Of The Missouri Association Of Convention And Visitor Bureaus, Lake of the Ozarks, MO, p. 17.
Sahut, J. M. and Peris-Ortiz, M. (2014), "Small business, innovation, and entrepreneurship", Small Business Economics, Vol. 42, Issue 4, pp. 663-668.
Suryana (2006), Kewirausahaan: Pedoman Praktis Kiat dan Proses Menuju Sukses, Salemba Empat, Jakarta, (in Indonesian).
Sugiyono (2014), Metode Penelitian Pendidikan Pendekatan Kuantitatif, Kualitatif, dan R&D, Bandung: Alfabeta, (in Indonesian).
Storey, D. J. (2016), Understanding the small business sector, Routledge.
Tahi Hamonangan Tambunan, T. (2011), "Development of small and medium enterprises in a developing country", K. McKague, ed,. Journal of Enterprising Communities: People and Places in the Global Economy, Vol. 5, Issue 1, pp.68-82, DOI:10.1108/17506201111119626.
Watson, K., Hogarth-Scott, S. and Wilson, S. (1998), “Small Business Start-Ups: Success Factors and Support Implications”, International Journal of Entrepreneurial Behavior and Research, Vol. 4, Issue 3, pp.217-238, available at: https://www.emeraldinsight.com/doi/pdfplus/10.1108/13552559810235510 (Accessed 22 May 2019), DOI: 10.1108/13552559810235510.
Yusuf, A. (1995), “Critical Success Factors for Small Business: Perceptions of South Pacific Entrepreneurs”, Journal of Small Business Management, Vol. 33, Issue 2, pp.68-73.
Legislations:
Law of the Republic of Indonesia Regarding Micro, Small, And Medium Enterprises, Number 20 of 2008, available at: http://eng.kppu.go.id/newkppu/wp-content/uploads/LAW-OF-THE-REPUBLIC-OF-INDONESIA-20-OF-2008.pdf (Accessed 23 May 2019).
Law of Republic of Indonesia concerning Small Business, Number 9 of 1995, State gazette of the Republic of Indonesia Number 74, Supplement to the State Gazette of 1995 Number 3611.
