Проблемні питання державного регулювання соціального підприємництва в Україні
Ключові слова:
соціальне підприємництво, соціальне підприємство, соціальні потреби, державне управління, державна допомогаАнотація
Метою статті є розробка моделі державного управління соціальним підприємництвом в контексті забезпечення суспільної підтримки соціальних підприємств і створення відповідної інфраструктури.
В ході дослідження застосовані загальнонаукові методи аналізу: формально-логічний, порівняльний (порівняльно-правовий); загальнологічні методи: абстрагування та узагальнення, ідеалізації, аналогії та моделювання; а також емпіричні методи – вторинного соціологічного аналізу, аналіз документів (аналіз нормативно-правових документів), застосовані інституційний, індуктивний та дедуктивний підходи.
Предметом дослідження є механізми державного регулювання соціального підприємництва. Актуальність дослідження визначається необхідністю створення повноцінного ринку соціальних послуг в країні з метою залучення до неї національних підприємств. З огляду на той факт, що державна влада сьогодні не в змозі забезпечити надання високоякісних соціальних послуг населенню в повному обсязі, важливо залучати недержавні некомерційні організації та приватний бізнес до соціальної сфери, гарантуючи їм при цьому всебічну підтримку. Саме тому, з урахуванням сучасних обставин, створення належної інфраструктури для розвитку національного соціально-орієнтованого бізнесу має вирішальне значення. Тому місією державних органів у цьому контексті є впровадження та розробка ефективної моделі співпраці та взаємодії між державою та соціально-підприємницьким сектором з метою надання підтримки та сприяння його розвитку. У результаті пропонуються кроки для забезпечення сприятливого інституційного середовища для соціальних підприємств в Україні.
В роботі визначені поняття соціального підприємництва та його критерії. Розроблено модель державного регулювання соціального підприємництва.
Отримані знання допоможуть залучити некомерційний сектор, а також приватний бізнес до соціальної сфери, що, в свою чергу, сприятиме соціальній стабільності в країні. Подальші дослідження з розвитку соціально-орієнтованого бізнесу значно актуалізуються з урахуванням нинішньої нестабільної політичної та економічної ситуації, оскільки соціальна стабільність суспільства є обов'язковою передумовою успішного функціонування держави
Посилання
Amosov, S. O. (2014), “Problems of development of socially oriented business”, Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, [Conference Pro-ceedings of the II Mizhnarodnoi Scientific and Practical Conference], Derzhavne rehuliuvannia sotsial'noho pidpryiemnytstva ta sotsial'no vidpovidal'noho biznesu [Public regulation of social entrepreneurship and socially responsible business], Mahistr, Kharkiv, Ukraine, 25 November, pp. 120-122.
Bukharina, L. M. and Suchkov, A. V. “Social responsibility of business in creation of the enterprise’s positive image”, Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, Vol. 1-2, pp.48-53.
Dart, R. (2004), "The legitimacy of social enterprise", Nonprofit Management and Leadership, Vol.14, pp. 411-424. DOI:10.1002/nml.43.
Dees, J. G. The meaning of social entrepreneurship. Center for the Advancement of Social Entrepreneurship, Duke University's Fuqua School of Business. available at: https://centers.fuqua.duke.edu/case/wp-content/uploads/sites/7/2015/03/
Article_Dees_MeaningofSocialEntrepreneurship_2001.pdf.
European Commission Synthesis Report “A map of social enterprises and their ecosystems in Europe”, (2015), Directorate-General for Employment, Social Affairs and Inclusion, [Online], Luxembourg: Publications Office of the European Union, available at http://ec.europa.eu/social/main.jsp?langId=en&catId=89&newsId=2149, (Accessed 30 Oc-tober 2017).
Halushka, Z. I. (2013), “The phenomenon of social entrepreneurship: the concept and prospects of development in Ukraine”, Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu im. Tarasa Shevchenka, Seriia: ekonomika, Issue148, pp.15-17.
Ihnatovych, N. and Hura, V. (2014), “Foreign experience in the development of social entrepreneurship”, Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Seriia: ekonomika, Issue 12, pp. 22-25.
Keohane, G. L. (2013), Social Entrepreneurship for the 21st Century. Innovation Cross the Nonprofit, Private, and Public Sectors, New York: mc Graw Hill, 151 p.
Kickul, J. R. and Lyons, T. S. (2012), Understanding social entrepreneurship: the relentless pursuit of mission in an ever changing world, New York : Routledge, 268 p..
Kuchmieiev, O. O (2015), “The essence and characteristics of social responsibility of business”, Naukovyj visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», Issue15, pp.132-134.
Mair, J. and Marti, I. (2006), "Social entrepreneurship research: A source of explanation, prediction, and delight", Journal of World Business, Vol.41(1), pp. 37-41.
Policy Brief on Social Entrepreneurship, (2013), [Online], available at https://www.oecd.org/cfe/leed/Policy-brief-Scaling-up-social-enterprises-EN.pdf, (Accessed 30 October 2017).
Weber, C., Kröger, A. and Demirtas C. (2015), Scaling Social Impact in Europe: Quantitative Analysis of National and Transnational Scaling Strategies of 358 Social Enterprises, Berthelsmann Stiftung, Gutersloh, Germany, available at: http://www.bertelsmann-stiftung.de/ filead-min/files/user_upload/BST_ScalingSocialImpactInEurope_final.pdf
