Вплив застосування практик управління стратегічними людськими ресурсами на результативність праці в організації
DOI:
https://doi.org/10.26661/2522-1566/2019-3/09-02Ключові слова:
управління людськими ресурсами, результативність праці, організаційна прихильністьАнотація
В умовах епохи глобалізації Індонезія вступила в міжнародну конкуренцію в регіональному секторі через зміни, що відбулися в різноманітних бізнес-структураї та , як наслідок, зміни в їх поведінці. Міжнародна конкуренція не обмежується лише конкуренцією по відношенню до продукції, а й по відношенню до управління людськими ресурсами. Підвищення інтенсивності конкуренції вплинуло на необхідність нарощування потреб організацій продовжувати покращувати свою діяльність в організації управління, особливо – в управлінні можливостями людських ресурсів. Воно акцентувло увагу на стратегічному підході, який передбачав взаємозв'язок між компанією та управлінням людськими ресурсами у сфері структури, культури та розвитку організації. Це дослідження спрямоване на виявлення впливу управлінських практик на стратегічні людські ресурси, включаючи відбір та навчання кадрів, розвиток людських ресурсів та оцінку ефективності діяльності працівників завдяки такому поняттю як організаційна прихильність. Методика, що використовується в цьому дослідженні, є кількісною методологією з використанням анкети із запитаннями для опитування 145 працівників PT Petrokimia Gresik в якості вибіркового дослідження. Результати дослідження показали, що практики управління стратегічними людськими ресурсами мали прямий чи опосередкований позитивний вплив на результативність діяльності працівника через організаційну прихильність. Практики управління стратегічними людськими ресурсами змогли підвищити спроможність людських ресурсів, а також створити унікальну систему протистояння конкуренції та відповідності потребам ринку. В результаті дослідження було зроблено висновки про те, що організаційна прихильність та працездатність працівників можуть бути збільшені, якщо практики управління стратегічними людськими ресурсами є дієвими та впроваджуваними вчасно. Більше того, посилення організаційної прихильності може вплинути на підвищення продуктивності працівника.
JEL Classification: L22, M54, P47.
Посилання
Bilmovena, L. (2005), Hubungan antara komitmen terhadap organisasi dengan kinerja Dosen Pembelajaran Klinik di Akper Swasta di Pekanbaru, available at: https://repository.ugm.ac.id/68445/ (Accessed 20 May 2019), (in Indonesian).
Chew, J. and others (2005), “Retaining Core Staff: The Impact of Human Resource Practices on Organizational Commitment”, Journal of Comparative International Management, Vol. 8. No. 2, pp. 23-42, available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.863.7655&rep=rep1&type=pdf (Accessed 20 May 2019).
Choi, Y. and Yoo, T. (2014), “Influence of HRM Practices on Privacy Policy Compliance Intention: A Study among Bank Employees in Korea”, International Journal of Security and Its Applications, Vol. 8, Issue 1, pp.9-18, available at: http://dx.doi.org/10.14257/ijsia.2014.8.1.02 (Accessed 20 May 2019), DOI: 10.14257/ijsia.2014.8.1.02.
Delaney, J. and Huselid, M. (1996), “The Impact of Human Resource Management Practices on Perceptions of Organizational Performance”, Academy of Management Journal, Vol. 39, pp. 949-969.
Delery, J. E. and Doty, D. H. (1996), “Modes of Theorizing in Strategic Human Resource Management: Test of Universalistic, Contingency, and Configurational Performance Predictions”, Academy of Management Journal, Vol. 39, pp. 802-835.
Hatani, L. (2010), Pengaruh Training, Empowerment, dan Performance Appraisal terhadap Prestasi Kerja Karyawan di PT, Telkom Kendari, (in Indonesian).
Herel, G. H. and Shay S. T. (1999), “The Effect of Human Resource Management Practices on the Perceptions of Organizational and Market Performance of the Firm”, Journal of Human Resource Management, Vol. 38, Issue 3, pp. 185-199, available at: https://doi.org/10.1002/(sici)1099-050x(199923)38:3<185::aid-hrm2>3.0.co;2-y (Accessed 20 May 2019), DOI: 10.1002/(sici)1099-050x(199923)38:3<185::aid-hrm2>3.0.co;2-y.
Herrbach, O. and others (2009), “Perceived HRM practices, organizational commitment, and voluntary early retirement among late-career managers”, Human Resource Management, Vol. 48, Issue 6, pp.895-915, available at: http://dx.doi.org/10.1002/hrm.20321 (Accessed 20 May 2019), DOI: 10.1002/hrm.20321.
Ivancevich, J. M., Robert, K. and Matteson, M.T. (2006), Perilaku dan Manajemen Organisasi, Jakarta: Penerbit Erlangga, (in Indonesian).
Katidjan, P. S., Pawirosumarto, S. and Isnaryadi, A. (2017), “Pengaruh Kompensasi, Pengembangan Karir dan Komunikasi terhadap Kinerja Karyawan”, MIX Jurnal Ilmiah Manajemen, Vol. 7, Issue 3, pp. 429-446, available at: http://publikasi.mercubuana.ac.id/index.php/Jurnal_Mix/article/view/1982 (Accessed 20 May 2019), (in Indonesian).
Kalleberg, A. L. and Moody, J. W. (1994), “Human Resource Management and Organizational Performance”, American Behavioral Scientist, Vol. 37, Issue 7, pp.948-962, available at: http://dx.doi.org/10.1177/0002764294037007007 (Accessed 20 May 2019), DOI: 10.1177/0002764294037007007.
Kochan, T. A. and Dyer, L. (1993), “Managing transformational change: the role of human resource professionals”, The International Journal of Human Resource Management, Vol. 4, Issue 3, pp.569-590, available at: http://dx.doi.org/10.1080/09585199300000037 (Accessed 20 May 2019), DOI: 10.1080/09585199300000037.
Krisma, E. (2011), Pengaruh Kualitas Penilaian Kinerja pada Kepuasan Kerja, Komitmen Organisasional, dan Keinginan untuk Keluar, Skripsi, (in Indonesian).
Lamba, S. and Choudhary, N. (2013), “Impact of HRM Practices on Organizational Commitment of Employees”, International Journal of Advancements in Research& Technology, Vol. 2, Issue 4.
Locher, A. H. and Teel, K. S. (1977), “Performance Appraisal – A Survey of Current Practices”, Personnel Journal, Vol. 56, Issue 5, pp. 245-254.
Mathebula, M. R. (2004), Modelling the Relationship between Organization Commitment, Leadership Style, Human Resource Management Practices and Organizational Trust, Faculty of Economic and Management Sciences, University of Pretoria.
McEvoy, M. G. (1997), “Organizational Change and Outdoor Management Education”, Human Resource Management, Vol. 36, Issue 2, pp. 235-250, available at: https://doi.org/10.1002/(sici)1099-050x(199722)36:2<235::aid-hrm5>3.0.co;2-y (Accessed 21 May 2019), DOI: 10.1002/(sici)1099-050x(199722)36:2<235::aid-hrm5>3.0.co;2-y.
Meyer, J. P. and Allen, N. J. (2007), “Model of Organizational Commitment: Measurement Issues”, Journal of Organizaiton Behavior, Vol. 6, Issue 4.
Nursyamsi, I. (2012), Pengaruh Kepemimpinan, Pemberdayaan, dan Stres Kerja terhadap Komitmen Organisasional serta Dampaknya terhadap Kinerja Dosen, Conference in Business, Accounting, and Management, Unissula, Semarang, (in Indonesian).
Paul, A.K. and Anantharaman, R.N. (2004), “Influence of HRM practices on organizational commitment: A study among software professionals in India”, Human Resource Development Quarterly, Vol. 15, Issue 1, pp.77-88, available at: http://dx.doi.org/10.1002/hrdq.1088 (Accessed 21 May 2019), DOI: 10.1002/hrdq.1088.
Rodwell, J. J., Kienzle, R. and Shadur, M. A. (1998), “The relationship among work‐related perceptions, employee attitudes, and employee performance: The integral role of communications”, Human Resource Management, Vol. 37, Issue 34, pp. 277-293, available at: https://doi.org/10.1002/(SICI)1099-050X(199823/24)37:3/4<277::AID-HRM9>3.0.CO;2-E (Accessed 21 May 2019), DOI: 10.1002/(SICI)1099-050X(199823/24)37:3/4<277::AID-HRM9>3.0.CO;2-E.
Simamora, H. (2004), Manajemen Sumber Daya Manusia, Edisi Ke-3, STIE YKPN, Yogyakarta, (in Indonesian).
Suswati and Budianto (2013), “Komitmen Organisasional Sebagai Salah Satu Penentu Kinerja Pegawai”, Proceeding Seminar Nasional dan Call for Papers Sancall, (in Indonesian).
Shaw, J. D., Delery, J. E. and Abdulla, M. H. (2003), “Organizational commitment and performance among guest workers and citizens of an Arab country”, Journal of Business Research, Vol. 56, Issue 12, pp.1021-1030, available at: http://dx.doi.org/10.1016/s0148-2963(01)00316-2 (Accessed 22 May 2019), DOI: 10.1016/s0148-2963(01)00316-2.
Sugiyono (2004), Statistika untuk Penelitian, Cetakan keenam, Bandung, Alfabeta, Bandung, (in Indonesian).
Sulaiman, W. (2004), Analisis Regresi Menggunakan SPSS, Yogyakarta: Andi Offset, (in Indonesian).
Wahyuni, L. M. (2009), „Aplikasi praktik-praktik Manajemen Sumber Daya Manusia Strategik, Kinerja Karyawan, dan Kinerja Karyawan“, Jurnal Bisnis dan Kewirausahaan, Vol. 5, Issue 1, pp.7-16, (in Indonesian).
Wan, D., Ong, C. H. and Kok, V. (2002), “Strategic Human Resource Management and Organizational Performance in Singapore”, Compensation & Benefits Review, Vol. 34, Issue 4, pp.33-42, available at: http://dx.doi.org/10.1177/0886368702034004006 (Accessed 22 May 2019), DOI: 10.1177/0886368702034004006.
