Метод оцінки стану та розвитку соціального підприємництва

Анотація

Актуальність дослідження соціального підприємництва та оцінки потреби в ньому обумовлена загостренням соціально-економічних проблем, пов’язаних із зниженням рівня платоспроможності населення та неможливістю їх вирішення на державному рівні. Необхідність впровадження та розвитку соціального підприємництва потребує створення сприятливих умов у країні, що передбачає врахування таких чинників як державна підтримка, сприйняття суспільством та наявність потенційних інвесторів. Існування такого феномену в економіці як соціальне підприємництво має дуальну природу: сприяє повному задоволенню базових потреб населення та забезпечує самореалізацію соціального підприємця. Соціальне підприємство орієнтується в своїй діяльності на реалізацію некомерційних та комерційних цілей. Особливістю європейської моделі соціального підприємництва є домінування некомерційної складової. Оцінка стану та можливостей функціонування й розвитку соціальних підприємств дозволяє досягати принципу збалансованості «потреби-можливості» з метою прийняття ефективних управлінських рішень щодо доцільності запровадження такої форми господарювання в країні. Якщо є потреба в соціальному підприємництві, то, відповідно, перед економікою країни постає питання формування сприятливого середовища для його функціонування та розвитку. Метою дослідження є запропонувати спосіб оцінки стану та розвитку соціального підприємництва, необхідності його запровадження в країнах та виокремлення умов для розвитку, що дозволяє вирішити соціально-економічні проблеми та рухатися в напрямі побудови економіки з «людським обличчям». Предметом дослідження є наукові та практичні основи розвитку соціального підприємництва в контексті співвідношення необхідності його запровадження та умов функціонування. Методологія: у дослідженні був використаний комплексний підхід до оцінки, котрий передбачає застосування різних методів, а саме: індексний метод (для розрахунку субіндексів та загального індексу і приведення даних до єдиної системи для зручності порівняння); матричний метод (групування країн залежно від зміни позиції щодо потреби в соціальному підприємництві); мультиплікативна модель (аналітичний інструментарій для визначення загального індексу, що дозволяє оцінити внесок кожного індикатора одночасно). Результатом дослідження є спосіб оцінки стану та умов розвитку соціального підприємництва, який практично реалізований на прикладі країн ЄС. Висновки: визначено, що за період 2016, 2019 рр. із трирічним лагом третина європейських країн змінили своє ставлення до соціального підприємництва. Для деяких країн зросла потреба в соціальних підприємствах, але не створені сприятливі умови їх розвитку; інші країни покращують умови для діяльності соціальних підприємств, але при цьому зменшується потреба в них; зростання потреби в соціальних підприємствах у третині країн супроводжується створенням сприятливого середовища для їх діяльності та розвитку. Наукова та практична значущість полягає в можливості використання запропонованого методу оцінки для будь-якої країни світу або групи країн із приблизно однаковим рівним розвитку економіки для обґрунтування доцільності запровадження такої інноваційної форми господарювання як соціальне підприємництво, і, відповідно, визначення умов, котрі потрібно створити для його сприятливого розвитку в довгостроковій перспективі, розробки стратегії функціонування соціальних підприємств та управління ними.

JEL Classification: L31, O11, O15.