Впровадження програми зв'язку з громадськістю Nasional Senyum Indonesia як стратегія управління у забезпеченні інформації про автоімунні захворювання
DOI:
https://doi.org/10.26661/2522-1566/2020-4/14-06Ключові слова:
програма, автоімунна соціалізація, сприйняття, автоімунна обізнаність, кампанія зв’язків з громадськістюАнотація
Автоімунна хвороба класифікується як небезпечне незаразне захворювання, яке, як правило, має великий ризик для жінок та дітей. Відсутність взаєморозуміння серед широкої громадськості та медичних експертів впливає на високий рівень смертності від автоімунних захворювань. Визнаючи цей факт, Фонд Маріші Кардоби як неурядова організація, яка займається питаннями охорони здоров’я, відкрив Національну програму NASIONAL SENYUM INDONESIA разом із Міністерством прав жінок та захисту дітей для підтримки обізнаності громадськості про автоімунні захворювання. Мета цього дослідження – зрозуміти та проаналізувати реалізацію однієї із програмних стратегій. Це дослідження використовує теорію комунікації Гарольда Ласвелла та кампанію зі зв’язків з громадськістю Рональда Д. Сміта. Використаний метод дослідження є описово-якісним підходом. Результати дослідження виявили, що Idolanesia Awards Indonesia 2017 як одна із стратегій Національної програми Senyum Indonesiaku включає намагання підтримати обізнаність громадськості щодо автоімунних захворювань. Однак, в ході дослідження були виявлені також слабкі місця в стратегії планування програми.
JEL Classification: H750, I10, I12
Посилання
Burhan, B. (2015), Penelitian Kualitatif, Jakarta: Prenada Media Group, (in Indonesian).
Daymon, C. and Holloway, I. (2010), Qualitative research methods in public relations and marketing communications, (2nd edition), London: Routledge. Available at: https://doi.org/10.4324/9780203846544
Kementrian Kesehatan Republik Indonesia (2016), Pemerintah Canangkan Gerakan Masyarakat Hidup Sehat (GERMAS). Available at: https://www.kemkes.go.id/article/view/16111600003/pemerintah-canangkan-gerakan-masyarakat-hidup-sehat-germas-.html (Accessed 12 September 2020), (in Indonesian).
Liliweri, A. (2013), Dasar-Dasar Komunikasi Kesehatan, Yogyakarta: Pustaka Pelajar, (in Indonesian).
Manafe, D. (2015), Industri Kesehatan di Indonesia Sangat Potensial Tapi Belum Dioptimalkan. Available at: https://www.beritasatu.com/beritasatu/kesehatan/270102/industri-kesehatan-di-indonesia-sangat-potensial-tapi-belum-dioptimalkan (Accessed 14 September 2020), (in Indonesian).
Marisza Cardoba Foundation (2017), Autoimmune The True Story, Jakarta: PT. Gramedia Pustaka Utama.
Miles, M.B., Huberman, A.V. and Saldana, J. (2014), Qualitative data analysis: A Methods Sourcebook (3rd ed.), Arizona State University, Sage Publications.
Parrott, R. (2004), “Emphasizing “Communication” in Health Communication”, Journal of Communication, 54(4), pp. 751-787. Available at: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2004.tb02653.x
Smith, R. D. (2017). Strategic planning for public relations, (5th ed.), New York: Routledge. Available at: https://doi.org/10.4324/9781315270876
Suryanto (2015), Pengantar Ilmu Komunikasi, Bandung: CV Pustaka Setia, (in Indonesian).
Waluyo, S. and Marhaendra, B. (2014), Penyakit-penyakit Autoimun: Tidak Menular Tapi Bisa Mematikan, (in Indonesian).
Widowati, U. (2015), 10 Penyakit Paling Mematikan di Indonesia. Available at: https://www.cnnindonesia.com/gaya-hidup/20150513163407-255-53129/10-penyakit-paling-mematikan-di-indonesia (Accessed 15 September 2020), (in Indonesian).
