Рівень показників банкрутства методом обчислення оцінки Альтмана Z (на прикладі оцінки дочірніх підприємств PT Kereta Api Indonesia Persero)
DOI:
https://doi.org/10.26661/2522-1566/2021-1/15-06Ключові слова:
Z-оцінка Альтмана, банкрутство, фінансова звітність.Анотація
Дане дослідження спрямоване на спостереження за станом декількох компаній, які є дочірніми підприємствами PT Kereta Api, з використанням Z-оцінки Альтмана для прогнозування ознак банкрутства. Ознака банкрутства – це спосіб компанії прийняти рішення щодо стратегії, яку необхідно прийняти. У цьому дослідженні для позначення банкрутства зазвичай використовується категорія, включена в модель Z-оцінки Альтмана. Даний метод включає кількісне дослідження з метою виявлення і аналізу об'єкта дослідження, заснованого на вторинному предмет фінансової звітності про ознаку банкрутства компанії з використанням моделі Z-оцінки Альтмана. У цьому методі дослідження використовувався описовий та кількісний підхід. Результати дослідження показують, що з шести дочірніх компаній PT Kereta Api Indonesia (індонезійські залізничні компанії), які аналізуються в якості вибірки в цьому дослідженні, є 3 компанії, які розглядаються як «здорові компанії» (компанії зі стабільним станом); компанія, яка включена в сіру зону (прогнозується банкрутство), і дві компанії, які включені в більш небезпечну зону або вказані як компанії, які майже пережили банкрутство.
JEL Classification: C63, D59, G33.
Посилання
Akbar, P. S. and Usman, H. (2011), Metodologi Penelitian Sosial, Jakarta: Bumi Aksara, (in Indonesian).
Brigham, F, E. and Houston (2011), Dasar-dasar Manajemen Keuangan Terjemahan, Edisi 10, Jakarta: Selemba Empat, (in Indonesian).
Chairunisa, A. A. (2017), “Analisis Tingkat Kebangkrutan Pada Perusahaan Pertambangan Batubara Yang Terdaftar Di Bursa Efek Indonesia”, Jurnal Ekonomia, 6(3), pp. 14-28, (in Indonesian).
Gilrita, G. (2015), ‘Analisis Altman (Z-score) sebagai salah satu cara untuk mengukur potensi Kebangkrutan Perusahaan (Studi Pada Perusahaan Manufaktur yang Listing di BEI dan Perusahaan Manufaktur yang Delisting dari BEI Periode 2012-2014)”, Jurnal Administrasi Bisnis, Universitas Brawijaya, 25(2). Available at: http://administrasibisnis.studentjournal.ub.ac.id/index.php/jab/article/view/1018 (Accessed 12 November 2020), (in Indonesian).
Hanafi, M. M. (2008), Manajemen Keuangan, edisi satu, Yogyakarta: BPFE Yogyakarta, (in Indonesian).
Karas, M. and Režňáková, M. (2018), “Building a bankruptcy prediction model: could information about past development increase model accuracy?”, Polish Journal of Management Studies, 17(1), pp. 116-130. doi: http://dx.doi.org/10.17512/pjms.2018.17.1.10.
Kasmir (2014), Analisis Laporan Keuangan, Edisi Satu, Cetakan Ketujuh, Raja Grafindo Persada, (in Indonesian).
Lesmana, R. and Surjanto, R. (2004), Financial Performance Analyzing, Jakarta: PT Gramedia.
Marcelinda, S. O., Paramu, H. and Puspitasari, N. (2014), “Analisis Akurasi Prediksi Kebangkrutan Model Altman Z-Score pada Perusahaan Manufaktur yang Terdaftar di Bursa Efek Indonesia”, e-Journal Ekonomi Bisnis dan Akuntansi, 1(1). Available at: https://jurnal.unej.ac.id/index.php/e-JEBAUJ/article/view/556 (Accessed 12 November 2020), (in Indonesian).
Marsden, J. H. and Wilkinson, V. A. (2018), “Big data analytics and corporate social responsibility: Making sustainability science part of the bottom line”, IEEE International Professional Communication Conference. Available at: https://doi.org/10.1109/ProComm.2018.00019.
Munawir (2010), Analisa Laporan Keuangan, Edisi 4, Jakarta: Salemba Empat, (in Indonesian).
Riyanto, B. (2010), Dasar-dasar pembelanjaan Perusahaan, Edisi Keempat, Yogyakarta : BPFE, (in Indonesian).
Sugiyono (2016), Metode Penelitian dan Pengembangan (Research and Development/R&D), Bandung: Alfabeta, (in Indonesian).
Teece, D. J. (2010), “Business models, business strategy and innovation”, Long Range Planning, 43(2-3), pp. 172-194. Available at: https://doi.org/10.1016/j.lrp.2009.07.003.
