Реалізація політики Desa Tangguh Bencana («Актуальне село») в регентстві Магеланг
DOI:
https://doi.org/10.26661/2522-1566/2021-1/16-02Ключові слова:
реалізація, політика, Дестана, регентство, Магеланг.Анотація
Стихійні лиха продовжують відбуватися в регентстве Магеланг щороку і завдають шкоди і збитків товариства. Урядове агентство, призначене для управління стихійними лихами (BPBD), розробляє Програму стійкості до стихійних лих для села (Дестан). Метою даного дослідження є аналіз реалізації Desa Tangguh Bencana («Актуальне село») в регентстве Магеланг. У методології дослідження використовуються якісні методи і методи збору даних за допомогою спостереження, інтерв'ю та документації. Результати дослідження демонструють, що реалізація політики Desa Tangguh Bencana в регентстве Магеланг щодо цілей програми Destana в селі Маргойозо може бути досягнута, тому що активісти Destana розуміють цілі програми і мають підтримку з боку уряду, неурядових організацій, сільських установ і громади. Тим часом, на реалізацію програми Destana також впливає підтримка людськими ресурсами, фондами, інфраструктурою та іншими ресурсами. Реалізація програми Destana в селі Маргойозо є досить успішною через ресурсів, а саме людських ресурсів, засобів та інфраструктури, наявних в селі. Реалізація політики вимагає співпраці, а саме координації та співпраці виконавців Destana. При здійсненні діяльності Destana потрібно консенсус для ухвалення рішень, вигідних для всіх сторін. При співробітництво та координацію необхідно мати чіткі посадові інструкції кожного учасника, щоб не було дублювання при реалізації заходів програми.
JEL Classification: A21, I28.
Посилання
Creswell, J. W. (2013), Research Design: Qualitatif, and Mixed Approach (2nd ed).Thousand Oaks. California: Sage Publications.
Dunn, W. N. (2003), Pengantar Analisis Kebijakan Publik (Kedua). Yogyakarta: Gadjah Mada University Press, (in Indonesian).
Dye, T. R. (2013), Understanding Public Policy, Fourteenth Edition. United State: Pearson Education.
Faturahman, B. M. (2018), “Konseptualisasi mitigasi bencana melalui perspektif kebijakan publik”, Jurnal Ilmu Administrasi Publik, 3(2), pp. 122-134. Available at: http://jurnal.unmer.ac.id/index.php/jkpp/article/view/2365 (Accessed 20 February 2021), (in Indonesian).
Faulkner, B. (2001), “Towards a Framework for Tourism Disaster Management”, Tourism Management, 2(22), pp. 135-147. Available at: http://dx.doi.org/10.1016/s0261-5177(00)00048-0.
Grindle (1997), Getting Good Government: Capacity Building in the Public Sector of Developing Countries. Boston: MA, Harvard Institute for International Development.
Hall, P. A. (1993), “Policy Paradigms, Social Learning, and the State: The Case of Economic Policymaking in Britain”, Comparative Politics, 25(3), pp. 275-296. Available at: http://dx.doi.org/10.2307/422246.
Howlett, M. (2009), “Process sequencing policy dynamics: Beyond homeostasis and path dependency”, Journal of Public Policy, 29(3), pp. 241-262. Available at: http://dx.doi.org/10.1017/s0143814x09990158.
Howlett, M. and Walker, R (2012), “Public Managers in the Policy Process: More Evidence on the Missing Variable?”, The Policy Studies Journal, 40 (2), pp. 211-233. Available at: http://dx.doi.org/10.1111/j.1541-0072.2012.00450.x.
Magelang Regency Government. Available at: https://www.magelangkab.go.id/ (Accessed 1 November 2020), (in Indonesian).
Magelang News. Available at: http://beritamagelang.id/ (Accessed 5 November 2020), (in Indonesian).
Karnawati, D., Ibriam, I., Anderson, M.G., Holcombe, E. A., Mummery, G.T., Renaud, J.P and Wang, Y. (2012), “An initial approach to identifying slope stability controls in Southern Java and to providing community-based landslide warning information”, Landslide Hazard and Risk, pp.733-763. Available at: http://dx.doi.org/10.1002/9780470012659.ch25.
Knopfel, P., Laurrue, C., Varone, F. and Hill, M. (2007), Public Policy Analysis. Bodmin: MPG Books.
Lestari, A., Suwitri, S., Larasati, E. and Warsono, H. (2020) “Actor network in tourism management based on sustainable development (Case study of tourism development in Batu City, Indonesia)”, Management and Entrepreneurship: Trends of Development, 3(13), pp. 8-15. doi: https://doi.org/10.26661/2522-1566/2020-3/13-01.
Manyena, S. B. (2012), “Disaster and Development Paradigms: Too Close for Comfort?”, Development Policy Review, 30(3), pp. 327-345. Available at: http://dx.doi.org/10.1111/j.1467-7679.2012.00579.x.
McEntire, D. A., Fuller, C., Johnston, C. W. and Weber, R. (2002), “A Comparison of Disaster Paradigms: The Search for a Holistic Policy Guide”, Public Administration Review, 62(3), pp. 267-281. Available at: http://dx.doi.org/10.1111/1540-6210.00178.
Nurjanah, R. S., Kuswanda, D., Siswanto, B. and Adikoesoemo (2012), Manajemen Bencana. Bandung: Alfabeta. Bandung: Alfabeta, (in Indonesian).
Peraturan Pemerintah Nomor 21 tahun 2008 tentang Penanggulangan Bencana, Jakarta : 2008, (in Indonesian).
Peraturan Kepala Badan Nasional Penanggulangan Bencana Nomor 1 Tahun 2012 tentang Pedoman Umum Desa/Kelurahan Tangguh Bencana (Destana), Jakarta : 2012, (in Indonesian).
Peraturan Daerah Nomor 3 tahun 2011 tentang Organisasi dan Tata Kerja Badan Penanggulangan Bencana Daerah Magelang Regency, Magelang : 2011, (in Indonesian).
Peraturan Daerah Nomor 3 Tahun 2014 tentang Penyelenggaraan Penanggulangan Bencana di Magelang Regency, Magelang : 2014, (in Indonesian).
Setyaningsih, W. and Sholeh, M. (2010), “Pemetaan Daerah Rawan Bencana Gerakan Tanah Di Wilayah Grabag Magelang Regency Propinsi Jawa Tengah”, Sains dan Teknologi, 8(1). Available at: https://journal.unnes.ac.id/nju/index.php/sainteknol/article/view/330 (Accessed 20 February 2021), (in Indonesian).
Wuryanti, T. (2006), Kerangka Aksi Hyogo: Pengurangan Resiko Bencana 2005-2015 Membangun Ketahanan Bangsa dan Komunitas Terhadap Bencana. Jakarta : MPBI, (in Indonesian).
