Операційний менеджмент і стратегічні сценарії впровадження штучного інтелекту в організаціях інфраструктури підприємництва
DOI:
https://doi.org/10.26661/2522-1566/2025-2/32-04Ключові слова:
організації інфраструктури підприємництва, операційний менеджмент, штучний інтелект, цифрова трансформація, бізнес-процеси, організаційна готовність, конкурентний тискАнотація
У статті досліджується роль операційного менеджменту у впровадженні різних сценаріїв впровадження стратегій штучного інтелекту (ШІ) в організаціях інфраструктури підприємництва, таких як торгово-промислові палати, консалтингові компанії, інкубатори та державні установи підтримки бізнесу. Дослідження пропонує концептуальну модель, яка враховує два ключові драйвери: організаційну готовність та рівень конкурентного тиску. Методологія дослідження використовує матричний підхід, який визначає чотири сценарії впровадження стратегій ШІ.
Відповідно до сценарію Trailblazers, ШІ впроваджують організації інфраструктури підприємництва з високою готовністю та високим конкурентним тиском, які орієнтовані на агресивні інновації та швидке масштабування. Організації з низькою готовністю, але високим тиском, що зосереджені на реактивних рішеннях для досягнення «швидких перемог», дотримуються стратегії Fast followers. Cautious adopters мають високу готовність, але низький конкурентний тиск, що дозволяє їм поступово інтегрувати ШІ, використовуючи перевірені рішення. Explorers – це організації з низькою готовністю та низьким тиском, які проводять експерименти для накопичення знань.
Результати дослідження демонструють, що успіх трансформації із впровадження ШІ значною мірою залежить від здатності організації адаптувати свою операційну стратегію до власного профілю. Організації-лідери (Trailblazers) вимагають створення гнучких команд та розвиненої інфраструктури, тоді як організації, що наздоганяють (Fast followers), можуть ефективно використовувати хмарні сервіси ШІ для швидкого отримання результатів. Для обережних адаптерів (Cautious adopters) ключовим аспектом є управління ризиками, а дослідники (Explorers) зосереджуються на навчанні персоналу та підготовці до майбутніх змін.
Практична цінність дослідження полягає в розробці класифікації стратегій, яка допомагає організаціям чітко визначити свій поточний стан та обрати оптимальний шлях впровадження ШІ. Запропонована модель слугує інструментом для менеджерів, які прагнуть ефективно інтегрувати ШІ в операційну діяльність своїх організацій з урахуванням рівня їхньої готовності та конкурентного середовища.
JEL Classification: O33, M15, L26
Посилання
Alsheibani, S., Cheung, Y., Messom, Ch., (2018) Artificial Intelligence Adoption: AI-readiness at Firm-Level. PACIS 2018 Proceedings. 37. https://aisel.aisnet.org/pacis2018/37
Antoniuk D. (2015). Development of the institutional infrastructure of entrepreneurship in the process of European integration: monograph. Lviv. SI "Institute of Regional Studies named after M.I. Dolishny NAS of Ukraine". 341 p. (in Ukrainian).
Antoniuk D.A. (2013). Organizational and methodological aspects of the creation of electronic chambers of commerce and industry in Ukraine. Theoretical and practical aspects of economics and intellectual property. No. 1 (3). P. 181-186. (in Ukrainian).
Fabris, P. (2024) Lack of organizational readiness is biggest hurdle to artificial intelligence adoption. Building Design and Construction. https://www.bdcnetwork.com/home/news/55165850/lack-of-organizational-readiness-is-biggest-hurdle-to-artificial-intelligence-adoption
Rohn, S. (2025). AI Adoption by Sector: Who’s Leading and Lagging? Whatfix Blog. https://whatfix.com/blog/ai-adoption-by-sector/#:~:text=,to%20duplicated%20efforts%2C%20inefficiencies%2C%20and
Volkov, V.P., Antoniuk, D. A., Bikulov, D. T., Antoniuk, K. I. (2012). Operational Management in Production and Services: Textbook. Zaporizhzhia. Zaporizhzhia National University. 244 p. (in Ukrainian).
