Моделі цифровізації процесів рекрутингу у системі публічного управління: концептуально-філософські та прикладні аспекти
DOI:
https://doi.org/10.26661/2522-1566/2025-4/34-07Ключові слова:
цифровий рекрутинг у публічному управлінні, алгоритмічна оцінка кандидатів, HR-платформи, штучний інтелект, стійка модель цифрового рекрутингуАнотація
Цифровізація процесів рекрутингу стає ключовим чинником трансформації публічного управління, змінюючи підходи до відбору кадрів і забезпечення ефективності державної служби. У контексті воєнних і післявоєнних викликів для України актуально є створення стійкої цифрової моделі, здатної забезпечити рівний доступ, прозорість і довіру у процесі державного добору. Метою даного дослідження є узагальнення провідних зарубіжних моделей цифрового рекрутингу та розробка інтегрованої концепції «Ukrainian Resilience-Oriented e-Recruitment Model», що поєднує технологічні, процедурні, етичні й соціальні принципи для підвищення ефективності публічних кадрових процесів. Методологіє дослідження є застосування порівняльно-аналітичного підходу до сучасних моделей цифрового рекрутингу зарубіжних експертів. Додатково використано методи системного аналізу, моделювання, дедукції, узагальнення, а також нормативно-правовий аналіз чинної правової бази України, що дозволило створити синергетичну модель, адаптованого цифрового рекрутингу до українських інституційних умов. Результатами дослідження стало виявлення, того що наявні моделі зосереджуються на окремих аспектах, зокрема у технічній безпеці, сталому розвитку, алгоритмічній нейтральності або аналітичній типології. У відповідь на це була розроблено «Ukrainian Resilience-Oriented e-Recruitment Model», що дозволить забезпечити відтворюваність конкурсів у різних регіонах, дистанційно перевіряти освіту та досвід кандидатів, уникає суб’єктивних оцінок і створить умови для рівного доступу громадян, включаючи ветеранів, ВПО і молодих фахівців, а її структурна логіка передбачатиме взаємодію з державними реєстрами, AI-парсингом резюме та ESG-модулями оцінки мотивацій і ціннісної орієнтації кандидатів. Практична значимість дослідження постає в тому, що «Ukrainian Resilience-Oriented e-Recruitment Model» має потенціал трансформації цифрового рекрутингу в відкриту кадрову екосистеми України в контексті публічного управління.
JEL Classification: H83, J45, O38
Посилання
In’amul Mustofa, Suswanta Suswanta, Muchamad Zaenuri (2022), «Digital Civil Servant Recruitment Model (Adaptive Policy for Covid-19 Pandemic)», Proceedings of the 2nd International Conference on Social Science, Humanities, Education and Society Development (ICONS 2021), Vol. 629, pp. 1-7. doi.org/10.2991/assehr.k.220101.001
Gabriel Koman, Patrik Boršoš, Milan Kubina (2024), «Sustainable Human Resource Management with a Focus on Corporate Employee Recruitment», Sustainability, Vol. 16, Issue 14, pp. 1-24. doi.org/10.3390/su16146059
Massimo Pollifroni, Adrian Ioana, Ionela Luminita Canuta (Bucuroiu), Francesco Pollifroni (2025), «AI-Driven E-Recruitment in Education and Science: Moving Towards Good Governance, Prevention of Corruption, Administrative Transparency, and Bias-Free Decision-Making», Business Ethics and Leadership, Vol. 9, Issue 2, pp. 225-237. doi.org/10.61093/bel.9(2).225-237.2025
Alamro, Saleh, Huseyin Dogan, Deniz Cetinkaya, Nan Jiang, and Keith Phalp (2018), «Conceptualising and Modelling E-Recruitment Process for Enterprises through a Problem Oriented Approach», Information, Vol. 9, Issue 11, pp. 1-24 doi.org/10.3390/info9110269
Koman, Gabriel, Dominika Toman, Radoslav Jankal, and Patrik Boršoš (2024), «The Importance of e-Recruitment within a Smart Government Framework», Systems, Vol. 12, Issue 3, pp. 1-28. doi.org/10.3390/systems12030071
Jared J. Llorens (2011), «A Model of Public Sector E-Recruitment Adoption in a Time of Hyper Technological Change», Review of Public Personnel Administration, Vol. 31, Issue 4, pp. 410-430. doi.org/10.1177/0734371X11421498
Văduva, F. (2024), «The National Competition for Filling Civil Service Vacancies: A Journey into the New Paradigm of Civil Servants’ Recruitment», Journal of Public Administration, Finance and Law, Issue 32, pp. 1-14. doi.org/10.47743/jopafl-2024-32-37
Aust, I., Matthews, B., and Müller-Camen, M. (2020), «Common Good HRM: A paradigm shift in Sustainable HRM?», Human Resource Management Review, Vol. 30, Issue 3, p. 100705. doi.org/10.1016/j.hrmr.2019.100705
Renwick, D.W.S., Redman, T. and Maguire, S. (2013), «Green Human Resource Management: A review and research agenda», International Journal of Management Reviews, Vol. 15, Issue 1, pp. 1-14. doi.org/10.1111/j.1468-2370.2011.00328.x
Upadhyay A.K., Khandelwal K. (2018), «Applying artificial intelligence: implications for recruitment», Strategic HR Review, Vol. 17, Issue 5, pp. 255-258. doi.org/10.1108/SHR-07-2018-0051
Alamro, Saleh, Huseyin Dogan, Deniz Cetinkaya, Nan Jiang, and Keith Phalp (2018), «Conceptualising and Modelling E-Recruitment Process for Enterprises through a Problem Oriented Approach», Information, Vol. 9, Issue 11, p. 269. doi.org/10.3390/info9110269
Marler, J.H., & Parry, E. (2015), «Human resource management, strategic involvement and e-HRM technology», The International Journal of Human Resource Management, Vol. 27, Issue 19, pp. 2233–2253. doi.org/10.1080/09585192.2015.1091980
Gueutal H.G., Strohmeier S., Kabst R. (2009), «Organizational adoption of e-HRM in Europe: An empirical exploration of major adoption factors», Journal of Managerial Psychology, Vol. 24, Issue 6, pp. 482–501. doi.org/10.1108/02683940910974099
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Менеджмент та підприємництво: тренди розвитку
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
