Лідерство за межами кордонів в умовах культурних трансформацій: перспектива глобального лідерства на основі рефлексивного тематичного аналізу

Автор(и)

  • Ayobami Paul Abolade PhD, Lecturer Department of Business Administration, Precious Cornerstone University, Ibadan Oyo State, Nigeria https://orcid.org/0000-0001-9302-7189
  • Moses Gbemi Sodeinde PhD, Senior Lecturer Department of Business Administration, Precious Cornerstone University, Ibadan Oyo State, Nigeria https://orcid.org/0000-0002-0953-8654
  • Bolanle Olubunmi Kutu PhD Candidate, Lecturer Department of Business Administration, Precious Cornerstone University, Ibadan Oyo State, Nigeria https://orcid.org/0009-0004-0238-7154
  • Ahmed Salami M.Sc., Department of Management, University Mohammed VI Polytechnic, Rabat, Morocco https://orcid.org/0009-0004-8189-4671
  • Jimoh Kamildeen M.Sc. Candidate, Department of Accounting and Finance, Kwara State University, Malete Ilorin, Kwara State, Nigeria

DOI:

https://doi.org/10.26661/2522-1566/2026-3/37-13

Ключові слова:

кордони, культура, складність, управління, лідерство

Анотація

В умовах дедалі більшої глобалізації робочого середовища міжнародні менеджери відіграють важливу роль в управлінні командами, до складу яких входять працівники з різним культурним, мовним і професійним досвідом. У статті досліджено проблеми, з якими стикаються міжнародні менеджери під час управління культурно різноманітними командами, а також стратегії, які вони застосовують для забезпечення ефективної співпраці, командної згуртованості та організаційної гармонії.

У дослідженні застосовано якісний дизайн. Проведено глибинні онлайн-інтерв’ю з 15 міжнародними менеджерами, відібраними методом цілеспрямованої вибірки та представленими різними галузями, зокрема фінансовими послугами, телекомунікаціями, сільським господарством і маркетингом. Дані інтерв’ю проаналізовано за допомогою тематичного аналізу з метою виявлення повторюваних закономірностей, тем, підтем і управлінських реакцій на кроскультурні виклики.
Результати дослідження засвідчили наявність трьох основних категорій викликів: відмінності у стилях роботи та трудовій етиці, комунікаційні бар’єри та культурні орієнтації. Менеджери зазначили, що відмінності у ставленні до управління часом, рівні володіння мовою та сприйнятті авторитету часто перешкоджають командній згуртованості й операційній ефективності. У відповідь на ці виклики менеджери застосовували такі стратегії, як спрощення комунікації, проведення тренінгів із кроскультурної взаємодії, використання партисипативних підходів до управління та організація командоутворювальних заходів, спрямованих на забезпечення інклюзивності й підвищення культурної обізнаності. За оцінками менеджерів, ці стратегії сприяли підвищенню продуктивності команд, оперативності реагування, рівня співпраці та задоволеності працівників.
Дослідження має певні обмеження, зумовлені невеликою цілеспрямованою вибіркою з 15 міжнародних менеджерів та використанням якісних даних, отриманих на основі самозвітів, що може обмежувати узагальнення результатів на інші організаційні та національні контексти. Перспективи подальших досліджень полягають у застосуванні лонгітюдних і змішаних методів для оцінювання довгострокової ефективності та ширшої застосовності інструментів управління кроскультурними відмінностями. Результати дослідження можуть бути використані організаціями та міжнародними менеджерами для підвищення ефективності роботи культурно різноманітних команд. Організаціям доцільно посилювати кроскультурну підготовку працівників, застосовувати адаптивні комунікаційні практики, заохочувати партисипативне лідерство та розвивати інклюзивні механізми командоутворення для ефективного управління культурними відмінностями та підвищення результативності команд. Дослідження підкреслює важливість культурної обізнаності, інклюзивності, взаємної поваги та ефективної міжкультурної комунікації для формування гармонійних відносин у робочому середовищі. Ефективне управління культурним різноманіттям може сприяти зменшенню міжособистісних конфліктів, підвищенню інклюзивності працівників і формуванню більш згуртованого мультикультурного робочого середовища. Дослідження доповнює наукові напрацювання у сфері кроскультурного менеджменту, надаючи якісні докази того, як міжнародні менеджери виявляють та вирішують проблеми, пов’язані з культурним різноманіттям команд, у різних галузях. Цінність дослідження полягає у встановленні взаємозв’язку між конкретними кроскультурними викликами та практичними управлінськими реакціями, що забезпечує комплексне розуміння адаптивного лідерства та сталого співробітництва в мультикультурному робочому середовищі.

JEL Classification: M5.

Посилання

Abolade, A. P., Damilare, A. E., & Lawal, I. O. (2022). Thematic exploration of strategic leadership and organizational performance in National Information Technology Development Agency. KIU Interdisciplinary Journal of Humanities and Social Sciences, 3(2), 455–482.

Andersen, P. A., Hecht, M. L., Hoobler, G. D., & Smallwood, M. (2003). Nonverbal communication across cultures. In W. B. Gudykunst & B. Mody (Eds.), Handbook of international and intercultural communication (2nd ed., pp. 73–90). Sage Publications.

Ang, S., Rockstuhl, T., & Ng, K. Y. (2020). Cultural intelligence. In R. J. Sternberg & S. B. Kaufman (Eds.), The Cambridge handbook of intelligence (2nd ed., pp. 820–845). Cambridge University Press.

Gordon, L., & Cleland, J. A. (2021). Change is never easy: How management theories can help operationalise change in medical education. Medical Education, 55(1), 55–64. https://doi.org/10.1111/medu.14297

Grajfoner, D., Rojon, C., & Eshraghian, F. (2024). Academic leaders: In-role perceptions and developmental approaches. Educational Management Administration & Leadership, 52(5), 1178–1205. https://doi.org/10.1177/17411432221095957

Hager, P., & Beckett, D. (2024). Refurbishing learning via complexity theory: Introduction. Educational Philosophy and Theory, 56(5), 407–419. https://doi.org/10.1080/00131857.2022.2105696

Heffernan, T. A., & Bosetti, L. (2020). The emotional labour and toll of managerial academia on higher education leaders. Journal of Educational Administration and History, 52(4), 357–372. https://doi.org/10.1080/00220620.2020.1725741

Howden, S., Beresford-Dey, M., & Martindale, L. (2021). Critical reflections on academic leadership during COVID-19: Using complexity leadership theory to understand the transition to remote and blended learning. Journal of Perspectives in Applied Academic Practice, 9(2), 118–126. https://doi.org/10.14297/jpaap.v9i2.478

Jandt, F. E. (2007). An introduction to intercultural communication: Identities in a global community (5th ed.). Sage Publications.

Jayman, M., Glazzard, J., & Rose, A. (2022). Tipping point: The staff wellbeing crisis in higher education. Frontiers in Education, 7, Article 929335. https://doi.org/10.3389/feduc.2022.929335

Kucharska, W., & Rebelo, T. (2022). Transformational leadership for researchers' innovativeness in the context of tacit knowledge and change adaptability. International Journal of Leadership in Education, 1–22. https://doi.org/10.1080/13603124.2022.2068189

Lakomski, G., & Evers, C. W. (2022). The importance of context for leadership in education. Educational Management Administration & Leadership, 50(2), 269–284. https://doi.org/10.1177/17411432211051850

Malikhah, I. (2021). An effect of planning, organizing, staffing, leading and controlling of operational leadership. Budapest International Research and Critics Institute-Journal, 4(3), 4643–4652.

Markasović, D., Podrug, N., & Fredotović, A. A. (2024). Global leading and competencies of global leaders. Naše gospodarstvo/Our Economy, 70(1), 50–60. https://doi.org/10.2478/ngoe-2024-0005

Martin, J. N., & Nakayama, T. K. (2010). Intercultural communication in contexts (5th ed.). McGraw-Hill.

Osland, J. S., Levy, O., Peiperl, M., Huesing, T., Ludema, J. D., Nelson, J. A., Gyamfi, N. Y., Lee, Y.-T., Adler, N. J., Bolden, R. D., Lyndgaard, D. B., Nielsen, R. K., Ruiz, L., Žilinskaitė, M., & Miska, C. (2023). Reflections from Advances in Global Leadership's Emerald Literati Award winners. Advances in Global Leadership, 15, 181–213. https://doi.org/10.1108/S1535-120320230000015006

Ramachandran, S., Balasubramanian, S., James, W. F., & Al Masaeid, T. (2024). Whither compassionate leadership? A systematic review. Management Review Quarterly, 74, 1473–1557. https://doi.org/10.1007/s11301-023-00340-w

Schophuizen, M., Kelly, A., Utama, C., Specht, M., & Kalz, M. (2023). Enabling educational innovation through complexity leadership? Perspectives from four Dutch universities. Tertiary Education and Management, 29, 471–490. https://doi.org/10.1007/s11233-022-09105-8

Завантаження

Опубліковано

2026-10-19

Як цитувати

Abolade, A.P. (2026) “Лідерство за межами кордонів в умовах культурних трансформацій: перспектива глобального лідерства на основі рефлексивного тематичного аналізу”, Менеджмент та підприємництво: тренди розвитку, 3(37), pp. 182–194. doi:10.26661/2522-1566/2026-3/37-13.